В мене була важлива умова — шукати роботу, повʼязану з підтримкою армії

З початком повномасштабної війни Богдан Шімон долучився до війська. Після звільнення з армії він розпочав цивільну кар’єру у сфері miltech, де успішно застосовує здобуті на службі навички. Читайте інтервʼю з Богданом про його досвід карʼєрного консультування в Lobby X та працевлаштування. 

Чим ви займалися в армії, яка у вас була посада?

Я добровільно мобілізувався до армії на початку повномасштабного вторгнення. Служив у своїй рідні 128-й бригаді, був кулеметником, а потім ми своїми силами створили взвод по аеророзвідці, літали на мавіках і fpv-дронах. Спочатку були на Житомирщині, ще коли росіяни проривались з півночі, потім брали участь у контрнаступі на Херсонщині. Там були перші бої й перші втрати. Після деокупації Херсонщини був Бахмут і Соледар, а далі – понад рік на Запорізькому напрямку. 

Чим ви займалися до військової служби? 

Перед службою, останні 3,5 роки, я працював у маркетинговій компанії, яка є партнером компанії Google, займався деталізацією гугл-відміток на картах. Я жив і працював як регіональний менеджер у Херсоні, дуже люблю цей регіон і його мешканців, тому звільнення Херсона для мене було особливо важливим періодом служби. 

Як швидко після звільнення дійшли до питання працевлаштування?

Влітку 2024 року я звільнився зі служби й протягом місяця просто відсипався, проводив час з сімʼєю, відпочивав і відновлювався. Через місяць постало питання, що треба щось робити, і я почав шукати роботу. Але в мене була важлива умова – шукати щось повʼязане з підтримкою армії, бо я не хотів вже займатися попередньою цивільною роботою. За час служби в мене змінилися моральні цінності й переконання, світогляд змінився. Перше й основне зараз – це збереження держави, все інше наразі для мене другорядне. 

Чи були якісь страхи в контексті повернення на цивільну роботу?

Є досить відчутний дисонанс, коли на фронті отримуєш одну зарплату, бо я був в піхоті й нам платили бойові, і тут – в цивільному житті, зовсім іншу. Фактично, треба починати з самого початку, адаптуватися до таких виплат. Ще один момент, який трохи лякав – це оточення. На війні все досить зрозуміло, є свій і є чужий, а тут дуже часто людина усувається і сидить у своїй бульбашці відносного комфорту.

Чому вирішили звернутися до карʼєрного консультанта? 

Про Lobby X я знав, ще коли був у лавах армії ЗСУ. Загалом я досить активно слідкував за організаціями й проєктами, які так чи інакше підтримують армію. Протягом місяця я відпочивав, але паралельно думав про те, чим буду займатися далі, бо потрібно утримувати сімʼю і якось жити. Я самостійно шукав роботу, в мене було декілька варіантів. Але потім побачив оголошення на Lobby X, що ви допомагаєте ветеранам у працевлаштуванні й вирішив звернутися. 

Яку підтримку отримали під час консультування?

Юстина дуже професійна, на початку ми з нею поспілкувалися, я розказав про свої сильні та слабкі сторони, побажання щодо роботи, де я міг би себе максимально реалізувати, у якій сфері, й на основі цього ми склали досить хороше резюме. Потім вона невтомно займалася пошуком і постійно дзвонила мені з різними варіантами вакансій. Всі вони стосувалися сфери БПЛА, бе це те, де я себе бачив. Я хотів не тільки використовувати набутий на службі досвід, а й розвиватися ще більше у цьому напрямі. 

Найбільш цінне, що я отримав впродовж роботи з карʼєрним консультантом – це, мабуть, слова якоїсь такої безкорисливої підтримки, що все буде добре і все вийде в мене. Це, мабуть, найцінніше, звісно, окрім того, що кидали купу варіантів вакансій. 

Якою є ваша теперішня цивільна робота? 

Я працюю в компанії, яка виробляє великі дрони, навчаю військових літати на великих пташках. Я обрав саме цю вакансію, серед усіх які були, бо ще під час служби зіштовхувався з продуктами цієї компанії та знав, що вони ефективні на полі бою. Зараз є багато нової для мене інформації, і я щодня роблю роботу над собою, щоб рости й розвиватись у цій сфері.

Що б ви порадили ветеранам, які шукають себе після служби? 

Не замикатися в собі, прагнути продовжувати жити й розвиватись, бо ситуації на війні бувають різні, які можуть розбити людину. Я б радив не соромитися звертатися по підтримку, і не боятися вступати в контакт з тими, хто надає такого роду підтримку.